Редакція «Реве» на виробництві MOVA – як у Дніпрі варять пиво з сенсами
24 лютого • 12 хвилин
Наші друзі з крафтової пивоварні MOVA у Дніпрі запросили частину редакції «Реве» на виробництво, щоб показати, як народжується пиво, про яке говорять не лише в Україні. Ми пройшлися цехами, поспілкувалися з командою, яка стоїть за брендом, розпитали, з чого все починалося, як вдалося вистояти під час ковіду, чому дніпровське пиво продається в Японії і навіщо Україні власний стиль пива.
Читайте історію про місце, де пиво — не просто напій, а спосіб говорити, об’єднувати й створювати спільноту. Дякуємо Богдану Точка, співзасновнику проєкту, пивовару й сенсотворцю бренду та Ользі Ставко, Head of Marketing MOVA, за екскурсію й цікаві інсайди ❤️
Як почалася історія пивоварні?
Богдан:
MOVA почалася не з пивоварні, а з барів. Ми з Олегом та Борисом Гільдіними працювали в пивному бізнесі, розвивали заклади в Дніпрі, знайомили людей із крафтовою культурою. Ми бачили, як змінюється ставлення до пива в Україні: люди починали цікавитися стилями, смаком, історією. Пиво переставало бути просто «світлим чи темним». У якийсь момент ми зрозуміли, що хочемо бути не лише тими, хто наливає пиво, а тими, хто його створює. Це був перший крок до власної пивоварні.
Другий крок — ми разом із Борисом поїхали на навчання до Києва у школу пивоварів Varvar. Там пройшли інтенсив, зварили першу колаборацію MOVA+ Varvar — і з цього моменту шлях пивоварні фактично почався. Це був 2017 рік.
Після цього ми кілька років були контрактною пивоварнею. Паралельно шукали приміщення і обладнання для власного виробництва. Це дало можливість перевірити концепцію без великих інвестицій.
Коли заснували MOVA?
Богдан:
- 2018 рік — купили будівлю у Дніпрі для пивоварні. Обладнання почали підбирати ще до того, як остаточно визначилися з приміщенням, тож процеси йшли паралельно, що значно пришвидшило запуск.
- Грудень 2020 року — зварили перше пиво на локації.
- Січень 2021-го року — налили перший келих лагера.
Це досить швидко за мірками пивоварень.
Чому такий неймінг?
Богдан:
Назва MOVA у контексті пивоварні має кілька шарів сенсу:
- Мова як комунікація. Пиво — це більше, ніж напій. Це спосіб говорити, слухати, знаходити спільне. MOVA — бренд, що створює простір для діалогу, де кожен келих стає приводом для історії.
- Мова як ідентичність. В українській культурі мова — це коріння і самобутність. Назва підкреслює прагнення розвивати власний український стиль пива та формувати сучасний голос України у світі пивної культури, наприклад, через сорти на кшталт Ukrainian Golden Ale.
- Мова як характер бренду. MOVA — легка, жива й відкрита назва. Вона асоціюється з чесністю, прозорістю та повагою до споживача. Ідея бренду — продукт, що «говорить сам за себе» через смак і якість.
Ми не просто варимо пиво, а хочемо, щоб воно розмовляло, щоб люди спілкувалися за столом, відкривали для себе нові смакові історії і культурні сенси.
У чому особливість локації?
Богдан:
Локація — це наша окрема гордість. Ми не будували щось стерильне з нуля, а взяли занедбану промислову будівлю 70–80-х років у Дніпрі й вирішили не зносити її, а переосмислити. Хотілося зберегти індустріальний характер (бетон, масштаб, чесну фактуру) і водночас зробити сучасний простір, куди хочеться приходити.
Так з’явився MOVA Beer Space — мультифункціональний простір, який об’єднує все, що для нас важливо. Тут працює власна пивоварня, ресторан, музей пива, є дитячий майданчик і велика територія для фестивалів та подій. Нам було важливо, щоб це було місце не лише про виробництво, а про зустрічі, культуру й досвід.
Проєкт отримав міжнародне визнання. Ми здобули «золото» на World Architecture Design Awards у категорії креативного повторного використання будівель, а також перемогу на українській премії ART SPACE 2025 за енергоефективні рішення. Для нас це підтвердження, що можна робити сучасний бізнес, не знищуючи історію, а працюючи з нею.
Чому навчив COVID-19?
Богдан:
В час пандемії COVID-19 продажі, які будувалися переважно на HoReCa, впали на 80–90% майже миттєво. Тоді ми просто виклали номер телефону в Instagram і почали розвозити пиво самі: я сідав у машину й їхав по місту. Це був момент, коли бізнес стає максимально чесним: або ти адаптуєшся, або тебе немає.
Covid навчив нас головного — диверсифікації. Сьогодні ми принципово «не кладемо все в один кошик».
Які канали продажу на 2026 рік?
Богдан:
- Власний простір — 10,5%
- HoReCa в Україні — 28,5% Інші канали — 18%
- Ритейл — 21,2%
- МРП — 16,8%
- близько 5% — експорт
Ми принципово не робимо ставку на один канал, щоб мінімізувати ризики. Якщо один канал просідає — інший тримає.
Наразі наше пиво представлено приблизно у 2,5 тисячах точок по Україні. Але ми свідомо не масштабуємося агресивно. У пивоварінні сильна сезонність — влітку споживання зростає майже вдвічі. Якщо взимку набрати занадто багато точок, улітку можна просто не впоратися. Тому ми встановили додаткові ємності як буфер на пік сезону.
Скільки тонн пива варить MOVA?
Богдан:
Потенціал виробництва в середньому — 100–150 тонн пива на місяць, у сезон — до 220 тонн. Кожен стиль має свій темп: бланш визріває близько 21–23 днів, лагери до 35 днів. Безалкогольне пиво — окрема історія: воно займає більше ємностей і потребує додаткових етапів обробки, щоб смак був збалансованим і чистим.
Чи експерементуєте з сортами?
Богдан:
Загалом у класичній лінійці в нас близько 12 сортів. Я завжди кажу: імпровізувати в класиці не можна, все має бути продумано, стабільно та без сюрпризів у смаку.
Але ми не можемо стояти на місці, тому створили MOVA ART — нашу експериментальну лінійку. Це як мистецтво: свобода, імпровізація, несподівані поєднання. Наприклад, персиковий Berliner Weisse народився від коктейлю Bellini, але зберіг німецьку класичну техніку. Кожен експериментальний сорт має свою історію, свій настрій і покликаний здивувати. Тут ми можемо гратися, ризикувати і бачити, що люди оцінюють по-своєму.
Окрема історія — MOVA Bakery. У 2022-му ми створили пиво «Паляниця» — простий базовий сорт, аналог чеської «десятки». Назву дали інтуїтивно, без хайпу. Згодом з’явилися «Батон темний» і «Багет пшеничний», і так сформувалася лінійка «MOVA Bakery». Через виробничі обмеження частину довелося прибрати, але «Паляниця» залишилась і стала однією з найпопулярніших.
Безалкогольне та безглютенове пиво — це гордість. Ми запустили цей напрям ще до того, як він став масовим трендом, щоб за одним столом кожен міг знайти щось своє: дорослі, ті, хто слідкує за калоріями. Безглютенове робимо з гречаного солоду та амаранту — наскільки мені відомо, ми єдині в Україні, хто робить його з альтернативної сировини. Саме цей сорт готуємо до конкурсу у США, щоб показати, що українське пиво може бути інноваційним і водночас якісним.
Я б навіть сказав, що безалкогольне стало для одним із ключових елементів впізнаваності — багато людей сьогодні знають нас саме завдяки ньому. І це круто, бо це не просто «безалко», а продукт з характером, який ми робимо свідомо й якісно. За приблизною оцінкою команди, частка безалкогольного орієнтовно 20 % від загального обсягу реалізації продукції.
У 2023 році світова пивна спільнота офіційно визнала український стиль пива — Ukrainian Golden Ale. Для нас це важливо —в черговий раз дати Україні власний голос і в пивній культурі, розвивати український стиль і показувати його світові.
У які країни експортуєте пиво?
Богдан:
Наше пиво вже експортується до Фінляндії, Швеції, Норвегії та Польщі. Найскладніший ринок — Японія. Для нас це символічно, бо сорт Dnipro продається в Осаці — місті-побратимі Дніпра. Ми також працюємо над виходом у США Але ми принципово не демпінгуємо. Для нас українське пиво — це не про те, щоб бути дешевшим за інших або просто займати ринок. Кожна пляшка має сенс: ми вкладаємо в неї якість, історію, культуру і турботу про людей, які її п’ють. Це відповідальність перед споживачами і перед країною: показати, що українське може бути преміальним, інноваційним і водночас автентичним.
Як працюєте з міжнародними конкурсами?
Ольга:
Навіть невеликі партії на конкурсах або експорту можуть давати величезний ефект: люди з усього світу вперше пробують українське пиво, і часто запитують, як ми створюємо свої стилі, чому використовуємо альтернативні солоди, як народжується нова лінійка. Це мотивує не зупинятися на класичних сортах і продовжувати експериментувати, бо українське пиво може бути не менш цікавим і різноманітним за світові стандарти.
Окрема історія — участь у міжнародних конкурсах. Подача одного зразка коштує приблизно 180 євро, і важливо правильно обрати категорію, інакше — дискваліфікація. Але навіть якщо не виграєш, судді дають детальний фідбек: що можна покращити, які нюанси стилю. Це неймовірно прокачує команду. Ми зараз готуємося до World Beer Cup у США та European Beer Star, адже для нас участь у таких подіях — це не тільки про нагороди, а й про навчання та розвиток культури пивоваріння.
Які маркетингові інструменти використовуєте?
Ольга:
- Робота з медіа. Ми принципово не платимо за публікації. Наш підхід простий: бути настільки цікавими, щоб про нас хотіли писати самі. Основні інструменти:
- storytelling через продукт — кожне пиво має свою історію. На етикетках ми залишаємо пасхалки, відсилки до команди, хобі чи внутрішніх жартів;
- колаборації — робота з локальними брендами, крафтовими магазинами, художниками та іншими партнерами. Це не просто маркетинг, а спосіб створювати культурні події та підвищувати впізнаваність бренду;
- digital-експерименти — активність у соцмережах, інтерактивний контент, тестування нових платформ, зокрема Twitch, щоб залучати аудиторію нестандартно.
- Івенти. Це ключовий елемент маркетингу MOVA. Вони дозволяють безпосередньо контактувати з аудиторією, показати процес створення пива та занурити гостей у культуру бренду:
- дегустації та екскурсії — люди знайомляться з усіма сортами, історіями етикеток та особливостями виробництва;
- культурні та тематичні події — колаборації з іншими брендами чи художниками, фестивалі, спеціальні вечори, інтерактивні презентації;
- простір MOVA як сцена — наш мультифункціональний Beer Space дозволяє організовувати фестивалі, майстер-класи, дитячі активності та відкриті дегустації під одним дахом.
Цей підхід працює: люди знають бренд, розуміють його цінності, приходять на події, цікавляться новими сортами та активно взаємодіють із командою. І все це — без жодного «штучного розкручування».
Про що MOVA сьогодні?
Богдан:
Сьогодні — це команда. У нас працює близько 200 людей, якщо рахувати всі проєкти. Це відповідальність перед людьми на виробництві і перед тими, хто обирає наше пиво. Ми не сприймаємо це просто як бізнес — для нас це довгий процес постійного навчання: вдосконалювати рецептури, розвивати бренд, не зупинятися.
Наша мета проста: щоб український продукт звучав гідно — і в Україні, і за її межами, і щоб MOVA асоціювалася з якістю, сенсом і відкритістю. Бо врешті-решт усе зводиться до одного — до розмови. А розмова завжди починається з мови.