Як відкрити книгарню-кав'ярню на прикладі «Сенсу»
12 жовтня, 2025 • 21 хвилин
Книгарня-кав’ярня «Сенс» на Арсенальній за два роки роботи переросла своє приміщення, і її засновник Олексій Ерінчак вирішив будувати новий простір на Хрещатику, майже вдесятеро більший, на 1500 квадратних метрів і три поверхи. Перед відкриттям Олексій провів екскурсію будмайданчиком для YouTube-каналу Poster і розповів про бюджет у 45 млн грн, окупність книгарні, безбар’єрність і маркетинг без знижок. Про кав’ярню, найм команди й облік у Poster розповів Артур Козлов, керуючий ресторанною частиною «Сенсу». Розмову записали на етапі ремонту, тому плани щодо нового простору звучать у майбутньому часі.
Ключові висновки
- Книжки дають «Сенсу» дві третини виручки, але маржа на них 33% проти приблизно 65% на кухні.
- Книгарня на Арсенальній окупилась приблизно за два роки, простір на Хрещатику фінмодель виводить у нуль на п’ятий рік.
- Кав’ярня в книгарні отримує частину попиту готовою, бо до неї заходять люди, які прийшли по книжки.
- Команду на Хрещатик набрали через Google-форму в Instagram книгарні, без сайтів пошуку роботи.
- Перед пошуком приміщення варто прописати всі функції простору й порахувати, скільки метрів кожна з них потребує.

Як ви знайшли приміщення на Хрещатику і де взяли гроші?
Я не можу сказати, що довго полював саме за цим місцем. Коли ми зрозуміли, що «Сенс» на Арсенальній замалий для всього, що ми хочемо робити, а рости там уже нікуди, бо ми вперлися в стіни, я минулої зими почав думати про велике і помітне місце. Проходив повз і побачив, що приміщення здається в оренду. Вільних площ на Хрещатику тоді було чимало, бо звідти з’їжджали великі міжнародні бренди. Але це місце, як на мене, найкраще, бо його видно з виходу метро «Хрещатик», поруч КМДА, а ще тут великі вікна і багато світла.
У приміщення довга історія. Його будували в 60-х разом із магазином «Фарфор Фаянс», у нульових і десятих тут був магазин одягу, а потім кілька років працював магазин декору «Всі свої», який зараз переїхав через дорогу. Багато хто думає, що раз поруч КМДА, то це комунальна власність і ми якось домовились із владою. Насправді це звичайне приватне комерційне приміщення, яке будь-хто міг узяти в оренду, просто ми виграли цю лотерею.
На початку травня я написав власникам і спитав про ціну. Почув суму, подумав, що це дуже дорого, і пішов шукати гроші, як у тому анекдоті, де один іде шукати трактор, а другий іде шукати мільйон доларів. На початку вересня я повернувся, ми зайшли в тісні перемовини, а наприкінці вересня підписали договір оренди і почали роботи.
Бюджет запуску ми оцінювали в 45 млн грн. Я планував знайти десять партнерів, а поки що їх четверо. Один із партнерів тимчасово профінансував частки ще трьох, щоб у нас були гроші на запуск, і згодом продасть ці частки наступним партнерам. Решту я закриваю кредитами й позиками, щоб процеси не зупинялися. Через брак коштів ми кілька разів буксували, але щоразу вдавалося вирулити.
Навіщо книгарні 1500 квадратних метрів?
Неможливо зробити щось популярним і помітним, коли ти робиш це в маленькій книгарні на нетрафіковій вулиці. Я хочу, щоб книжки й культура перестали бути темою для вузького кола людей і стали частиною поп-культури. Багато людей не люблять словосполучення «поп-культура», але я вважаю, що все, що ви хочете зробити помітним, має бути максимально популярним.
Це та сама логіка воронки, з якою я працював в IT. Якщо воронка починається з 20% людей, які читають, то до глибокої літератури дійде небагато. Якщо ж на вході 100% людей, то й до глибини дійде більше, тому спершу треба зробити книжки популярними, а потім іти в максимальну глибину.
Чесно кажучи, я думав про простір на 700–800 квадратів, а тут півтори тисячі, тобто вдвічі більше, ніж я очікував. Коли ми брали приміщення, команда питала, що ми тут взагалі робитимемо і чи не стоятимуть порожні полиці. Зараз уже виглядає так, що ми заб’ємо весь простір полицями, подіями і людьми, і навіть цього місця буде замало. Тільки одна стіна на мінус першому поверсі вміщує стільки книжок, скільки весь «Сенс» на Арсенальній, а загалом книжок тут буде в шість-сім разів більше.
Розмір теж розрахований на ринок, який росте. До повномасштабного вторгнення приблизно 70% книжок, зокрема класики, продавались російською, і тепер видавці мають перекласти їх українською. Майже в усіх видавництв щороку зростає кількість назв і тиражі, тому я будую простір із запасом, щоб через два роки не впертися в стіни, як на Арсенальній.
Це великий ризик і для мене, і для людей, які долучились як партнери. Таку площу на Хрещатику значно простіше комерціалізувати одноразовими електронними сигаретами чи смартфонами, а представник власника навіть радив поставити обмінник, бо колись тут він уже був. Я всім кажу, що якщо з книжками, кавою і подіями не вийде, ми будемо потроху додавати щось іще.

Як ви розвели функції по трьох поверхах?
На Арсенальній кав’ярня, книгарня і презентації працюють в одному залі, а тут ми розвели їх по поверхах. На першому поверсі буде кав’ярня з баром, основною посадкою і великим комунальним столом. Тут ми очікуємо найбільше трафіку, бо це Хрещатик, і не всі, хто зайде, підуть по книжки чи на події. Біля входу буде перша касова зона, а друга з’явиться там, де виходять гості з книжкового поверху.
Навіть на поверсі кав’ярні полиці з книжками йдуть до самої стелі. Основні книжки стоятимуть на мінус першому поверсі, але ми хочемо, щоб із вулиці через великі вікна було видно книгарню, а не просто кафе. Нагору ставимо дублі книжок, які є внизу, тому що люди часто не бачать книжку на рівні очей, а нагорі помічають і лізуть по неї драбиною. На Арсенальній гості регулярно користуються драбиною, а заодно це ще й фотозона.
Мінус перший поверх ми робимо для тих, хто хоче побути з книжками наодинці й у тиші. Книжки часто люблять доволі інтровертні люди, і ми отримували відгуки, що їм некомфортно, коли поруч хтось їсть і стукає тарілками. Тому поїсти можна на першому поверсі, на події треба піднятись на другий, а на мінус першому ніхто не заважатиме обирати книжки. Ще ми плануємо закриту дитячу зону, щоб батьки могли спокійно випити кави і пообирати книжки, поки діти граються.
Другий поверх стане постійним майданчиком для подій. Зазвичай у книгарнях простір для презентацій вбудований між полицями, тому для кожної події треба прибирати столи, а людина, яка прийшла обрати книжку, раптом опиняється посеред лекції. У нас буде менша сцена, більша сцена на 80–100 стільців, а також великі столи для роботи в малих групах. Якщо на презентацію прийде більше людей, ми відкриємо простір, і гості зможуть долучатися навіть з інших частин поверху.
Здавати майданчик в оренду суто на комерційних умовах ми намагатимемось якомога рідше, бо хочемо тримати високу планку змістовності подій. Мені важливо, щоб тут регулярно проходили презентації книжок, зустрічі з авторами і презентації інших культурних проєктів.
Що ви закладаєте в безбар’єрність простору?
На Хрещатику буде ліфт, який зробить доступними всі три поверхи, пандус біля другого входу для людей на кріслах колісних і батьків із візочками, а туалети на першому і другому поверхах будуть повністю обладнані для людей з інвалідністю. Ліфт ми робимо звичайним, для всіх відвідувачів, а не окремим службовим.
Я не є експертом з безбар’єрності, і мені важливо, щоб це всі розуміли. Тому я звертаюся до людей, які розбираються в цій темі, і разом із ними проходжу простором. Ми звикли думати, що безбар’єрність стосується насамперед людей на кріслах колісних, але є ще люди з аутизмом, яким потрібні місця з меншим шумом, і люди з порушеннями зору, для яких на підлозі наносять контрастну тактильну розмітку. Можливо, десь знадобиться шрифт Брайля, а десь доведеться прибрати незручний кут.
Підприємцю, який хоче зробити свій заклад доступнішим, я раджу почати з простого аналізу. Якщо туалет у вас у підвалі або на другому поверсі, заклад уже не можна назвати доступним, тож або ставте ліфт, або подумайте, як перенести туалет на перший поверх.
Як досвід в IT допомагає будувати офлайн-бізнес?
Понад 17 років я працював в IT продакт-менеджером, маркетинг-директором і продакт-маркетинг-директором, запускав стартапи, а останні роки маю власну студію мобільних ігор. Невдач у мене було багато, і саме тому мені не складно починати щось нове, бо я принаймні знаю, куди не йти. «Сенс» на Арсенальній став моїм першим повністю офлайн-бізнесом.
Продуктовий досвід допомагає мислити як користувач, а в офлайні робити це навіть легше, ніж у застосунку. В онлайні треба ставити теплові карти, щоб зрозуміти, як люди водять курсором, і результат ще залежить від того, який трафік ви купили. У книгарні можна просто стати збоку і подивитися, як люди рухаються, на що звертають увагу і де їм незручно, а потім переставити щось і перевірити гіпотезу.
Наприклад, ми з архітекторами взагалі не проєктували інстаграмних місць, а потім помітили, що люди шукають ракурс, щоб сфотографуватися з полицями на фоні. Ми повісили дзеркало, гості почали фотографуватися в ньому, викладати фото в Instagram і тегати нас, і так у нас з’явився новий маркетинговий канал.
Так само змінилась розстановка столів. На старті в нас був один план, але зараз столи на Арсенальній стоять відповідно до того, як люди реально ходять залом. На вході ми додали великий промостіл із популярними книжками і новинками, бо багато хто не хоче довго обирати, а коли бачить книжку, про яку чув у блогера чи в кіно, швидко бере її і йде на касу. Одного разу я бачив, як людина зайшла, взяла книжку з полиці біля входу, оплатила і вийшла.
Те, що на Арсенальній не вдалося через брак простору, ми реалізовуємо на Хрещатику. Там касова зона замала, і на ній незручно розміщати пакети, мерч і дрібниці, тож тут ми зробили великі каси, на яких зручно і пакувати книжки, і продавати дрібниці поруч. Навіть у туалетах ми врахували спостереження, щоб вода з рук капала в раковину, а не на стільницю. Наша задача і в онлайні, і в офлайні однакова, ми хочемо, щоб воронка перетворилась на трубу.

Навіщо книгарні кав’ярня?
Ми заявили простір на Хрещатику як книжковий фестиваль, який триває цілий рік, а на будь-якому фестивалі має бути їжа. Мені хотілося, щоб людина могла взяти каву, погуляти між полицями, обрати книжки, втомитися, сісти з тістечком або пообідати, а потім піднятися на подію. Щоб людина провела в просторі час, тут має бути набір сервісів, і їжа один із них.
Окрім запахів і посуду, на стику двох бізнесів проблем практично не виникає. Вони доповнюють один одного, як один плюс один, що дорівнює п’яти. Команді теж зручніше, бо є кухня і штатні обіди, тому ніхто не носить судочки і не витрачає гроші на обід деінде. А якщо на події потрібен фуршет, ми забезпечимо його своєю кухнею.
Далі відповідає Артур Козлов, керуючий ресторанною частиною «Сенсу».
Приблизно два роки тому Олексій звернувся до мене за консалтингом кав’ярні на Арсенальній, і я побачив у проєкті хороший потенціал. Людина приходить по книжку і святкує покупку чашкою кави, або обирає книжку з кавою, бо так комфортніше. Я змінив техніку, частину рецептів, ми додали товари, і продажі пішли достатньо інтенсивно. Потім ми експериментально запустили кухню на побутових приладах із максимально економним бюджетом, щоб перевірити, чи це працюватиме, і перші результати показали, що так.
Класична кав’ярня біля дороги, у парку чи в ЖК має сама створювати попит і боротися за свою аудиторію. У книгарні-кав’ярні частина попиту вже гарантована людьми, які приходять по книжки. Багато з них просто проігнорують бар, але певна частина візьме каву й тортик, хтось обиратиме книжки так довго, що зголодніє, а хтось прийде по каву і зацікавиться книжками.
Я називаю це маленьким кавовим капканчиком, у який людина заходить сама, і так вона приходить за одним продуктом, а виходить із двома.
На Хрещатику ми будемо працювати з восьмої ранку і протестуємо відкриття о сьомій. Навколо багато адміністративних і офісних будівель, а з варіантів поснідати по дорозі на роботу там лише МАФи і «Макдоналдс», який навряд чи стане історією на кожен день. Ми хочемо запропонувати нормальні сніданки за чесну ціну, і якщо снідати вранці прийде достатньо людей, залишимо такий графік на постійній основі. Те, що сусідні заклади відкриваються о дев’ятій, теж дає нам перевагу.
Але все це дрібниці порівняно з книжковим простором. Наша головна аудиторія складається з людей, які люблять книжки, і для них кава в книгарні стає додатковим комфортом, а для нас додатковим чеком.
З чого почати, щоб відкрити власну кавʼярню
Якщо ви тільки готуєтесь відкрити кав’ярню, пройдіть курс щоб підкреслити для себе важливі кроки.
Як ви набрали команду без сайтів пошуку роботи?
Відповідає Артур Козлов.
Хто хоче працювати в книгарні-кав’ярні? Мабуть, ті, хто любить книжки. Тому на Хрещатик ми набирали команду без агрегаторів вакансій. Я створив Google-форму з базовими питаннями про ім’я і попередній досвід і виклав її в Instagram «Сенсу». В нас один акаунт і для кафе, і для книгарні, тож вакансії бачили саме ті, хто читає книжки.
Анкет прийшло стільки, що я був вражений. Серед кандидатів було багато людей з актуальним досвідом у конкурентів або схожих компаніях, а дехто прямо писав, що хоче працювати в нас заради знижки на книжки. Найважче знайти кухарів і мийників посуду, бо, як мені здається, вони менш активні в соцмережах, але і їх ми знайшли через анкети, а рекомендації були радше винятком.
Далі відповідає Олексій Ерінчак.
Я переживав, що буде складно знайти людей у книгарню, бо нам треба було найняти 26 консультантів, а на весь Київ консультантів у книгарнях, можливо, близько сотні. Виходило, що нам потрібна чверть ринку. Але завдяки репутації і цінностям, які ми транслюємо, відгукнулось дуже багато класних людей, і нам довелося обирати кращих.
Консультант у книгарні не просто сидить і рекомендує книжки. Він приймає коробки, розпаковує, перевіряє, клеїть стікери, розставляє книжки на полицях, стежить за порядком і консультує гостей, тож це складна робота. На 26 консультантів у нас буде два адміністратори, які працюватимуть позмінно.
Загалом команда на Хрещатику складатиме близько 60 людей, з яких 30–35 працюватимуть одночасно. Крім консультантів, це HR, менеджери із закупівлі книжок, кухарі, баристи, мийники посуду, офіціанти, прибиральниці і три охоронці, з яких один на камерах і двоє в просторі. Для персоналу на мінус першому поверсі буде 64 шафки, дві душові кабіни і місце для їжі. Ще ми проводимо тренінги з домедичної допомоги і купуємо дефібрилятори.

Як ви ведете облік у Poster?
Відповідає Артур Козлов.
Коли я прийшов у «Сенс», тут уже працював Poster. Хлопці відкривали свою першу кав’ярню, тому рішення мали бути насамперед простими. Poster виявився настільки простим, що вони почали вести в ньому ще й продаж книжок, хоча система заточена під автоматизацію кав’ярні та кафе. Спершу в одному акаунті були і кав’ярня, і книгарня, але книжок так багато, що вони не влізли в обмеження на кількість товарів, тому ми взяли два акаунти, окремо для книжок і для кав’ярні. Зручність і швидкість виявились такими, що книжкову частину вирішили залишити в Poster.
Щомісяця я дивлюся P&L і Cash Flow, а ще ABC-аналіз, який показує, де треба піднатиснути, а що й так працює непогано. Для ресторанних задач корисний звіт за рухом товару. Наприклад, у вас постійно не сходиться томат у салаті, і ви не розумієте, чи його перевикористовують, чи десь губиться. У звіті видно, коли були постачання, на яку кількість і суму, як інгредієнт витрачався і чи це були продажі або ручні списання, тож можна знайти момент, коли почались проблеми.
Ще я користуюся касовим звітом, а завдяки інтеграції з ПРРО періодичний звіт більше не треба робити вручну з касовими книгами. Заходите в систему і за два кліки отримуєте PDF.
Інвентаризацію я прошу менеджерів робити раз на місяць, бо облік і рух товарів у нас налаштовані добре, і частіше потреби немає. Якщо з’являється помилка і ми хочемо зрозуміти, в чому справа, робимо часткову інвентаризацію раз на два тижні, щоб відстежити рух конкретного інгредієнта. Таку ж практику перенесемо на Хрещатик.
Poster для мене схожий на Minecraft, бо з окремих блоків можна зібрати що завгодно. Якщо потрібні кнопки з модифікаторами чи специфічні функції, ви налаштуєте їх без навичок програмування або делегуєте задачу комусь із команди, і людина швидко розбереться. Мені подобається, що весь облік живе в одній системі, без купи таблиць і додаткових інструментів, і коли щось іде не так, у Poster можна подивитися, що саме і коли сталося.

Скільки заробляє книгарня?
Однозначно відповісти, як швидко окупилась книгарня на Арсенальній, я не можу, бо через два місяці після відкриття почалось повномасштабне вторгнення. Три місяці ми працювали як волонтерський штаб, весь цей час донатили і запускали нові проєкти, від YouTube-каналу до медіа, і все це фінансувалось із грошей книгарні. Водночас без вторгнення стільки людей не шукали б книжок українською.
За моїми суб’єктивними відчуттями, інвестиції ми відбили приблизно через два роки. Але не знаю, чи повториться це з іншим простором, бо мій досвід стосується лише Печерська в Києві, а в Дніпрі, Сумах чи Дрогобичі інший рівень доходів, інша кількість людей і інший маркетинг. Крім того, це два роки моєї стовідсоткової залученості в ролі маркетолога, продакт-менеджера і обличчя бренду, яке ходить на інтерв’ю.
Для простору на Хрещатику у фінмоделі ми виходимо в нуль на п’ятий рік, тобто за п’ять років повертаємо всі інвестиції. Фінмодель завжди трохи фантазування, тому я сподіваюся, що вийде швидше.
Виручка на Арсенальній ділиться приблизно 2 до 1 на користь книжок. Маржинальність на книжках становить 33%, і ми хочемо довести її до 40%, але для цього треба багато домовлятися з видавцями. На кухні маржинальність приблизно 65% при фудкості близько 35%, що мало відрізняється від середнього по ринку для кафе нашого рівня.
Тому я завжди розділяю двох Олексіїв. Задача Олексія-підприємця в тому, щоб простір запустився і заробляв хоча б на себе і свій розвиток. Тоді в Олексія, який думає про майбутнє, демократію і культурну дипломатію, буде можливість реалізовувати ідеї, бо оренда, зарплати й комунальні вже оплачені.
P&L звіт для ресторанного бізнесу
Почніть працювати з P&L, щоб легко контролювати рентабельність, відстежувати собівартість та приймати зважені рішення для вашого бізнесу.
P&L — всього 10 ₴/міс за перший заклад в акаунті та додатково 5 ₴/міс за кожен наступний заклад.
Як ви формуєте асортимент і просуваєте книжки?
Директорка книгарні Надія вже була спеціалісткою з книжкового ринку, коли ми відкривались, тож нам не довелося розбиратися з нуля. Закупівельна команда розуміє, яку книжку треба мати в кількості 100 примірників на вихідні, а яку достатньо тримати у двох екземплярах, щоб не заморожувати гроші. Якщо видавництво обіцяє суперхіт, а ми в цьому не впевнені, беремо невелику партію і дивимось, як вона продається. Коли книжка справді набирає обертів, ми дозамовляємо її і виставляємо помітніше.
Одна з наших задач полягає в тому, щоб знаходити книжки, які складно побачити в інших магазинах. Наприклад, маленький музей може видати книжку державним коштом і продавати її тільки у своїй крамничці, тож якщо ви не зайдете саме туди, то ніколи її не побачите. Так само є автори, які видають книжки самостійно, без видавництва. Нещодавно мені принесли дослідження про те, як українські вишивальниці під владою совєтів зберігали в орнаментах національні символи, і такі історії мені хочеться розказувати якомога частіше.
Книгарням, у яких мало простору чи ресурсу, простіше підписати договір з великим видавництвом на його бестселери, ніж домовлятися з однією людиною про одну книжку, яка може й не продаватися, хоча зусиль це вимагає однаково. Бестселери потрібні й нам, але ми намагаємося тримати баланс між заробітком і цінністю асортименту. Для книжок без сильного маркетингу видавництва ми пропонуємо спільне просування, тобто презентацію на Хрещатику, постер у вікні чи фотозону.
Із маркетингом ми зараз перебудовуємось, бо через швидкий ріст пробували багато каналів. Найефективніше для нас працюють соцмережі, тобто Twitter і Instagram, а ще сарафанне радіо і постійні клієнти, яких на Арсенальній доволі високий відсоток. Інтерв’ю в медіа теж, мабуть, дають поштовх, але це складно відстежити.
Реклами в інтернеті ми купуємо дуже мало. Відкрити книжковий інтернет-магазин нескладно, тому, коли ви гуглите популярну книжку, вам показують рекламу 25 книгарень із різницею в ціні в гривню-дві. У результаті вартість залучення клієнта доходить до 150–200 грн, а заробляєш на книжці 70 грн, тож ми в цю боротьбу не ліземо. Натомість додали в інтернет-магазин симпатичну щотижневу email-розсилку і працюємо над впізнаваністю бренду та спільнотою.
Книжковий бізнес здебільшого тримається на знижках, а коли вся ніша демпінгує, вона разом рухається до мінімальної маржі і неможливості розвиватися. Тому ми принципово не даємо знижок і продаємо книжки за рекомендованою роздрібною ціною видавництва.
Маркетинговий план для ресторану
Щоб успішно просувати та рекламувати свій заклад, вам знадобиться маркетинг план для ресторану. Ми склали приклад контент-плану для ресторану, який ви можете завантажити та почати відразу ж застосовувати у роботі.
Що порадити тому, хто хоче відкрити книгарню?
Почніть із питання, навіщо вам це. Якщо ви хочете відкрити книгарню, щоб заробити багато грошей, стати знаменитим, мати своє медіа і давати інтерв’ю, не робіть цього, бо так це не працює. Тут дуже багато праці і грошей, і я досі інвестую в книгарню те, що заробляю в студії мобільних ігор. У продажу книжок навіть великі мережі мають великі обороти, але невеликі доходи, і їм постійно доводиться маніпулювати знижками й цінами.
Якщо відповідь на питання «навіщо» є, пропишіть усі функції, які хочете реалізувати, і порахуйте, скільки квадратних метрів потрібно для кожної. Кав’ярня, книгарня, кухня і подієвий майданчик у приміщенні на 100 квадратів будуть стиснуті, і жодну функцію ви не зробите якісно. Тому вирішіть, від чого готові відмовитися, хоча подію на 20–30 людей можна провести майже в будь-якому просторі.

Щодо самого приміщення, краще шукати перший поверх, а не підвал чи другий, з мінімумом сходів, бо що менше бар’єрів, то більше людей зайде. Для книгарні-кав’ярні подумайте про вентиляцію, тому що читання і навіть перегляд назв на полицях вимагають роботи мозку, а коли рівень CO₂ зашкалює, людям стає некомфортно в просторі. Великі вікна для книгарні мають і плюс, і мінус, бо світла багато, але біля них не поставиш полиці.
Чи варто шукати місце на найпрохіднішій вулиці, залежить від конкуренції у вашому місті. Якщо ви класно робите маркетинг і ціннісно доносите, що робите, люди дійдуть до вас будь-де. Водночас логіка підказує, що на прохідній вулиці краще, бо навіть якщо онлайн-маркетинг не витягує, перехожі побачать книгарню і зайдуть. На Арсенальній повз нас ходять переважно сусіди і ті, хто йде до нас або від нас, тож Хрещатик стане для мене першим досвідом місця з великим трафіком.
Бізнес книгарні з кав’ярнею для мене про довге і глибоке спілкування з людьми, і саме це мені в ньому найбільше подобається. Якщо ви знаєте, навіщо відкриваєте свій простір, рішення про площу, команду і формат стає значно легше ухвалювати. Коли такої відповіді немає, а є тільки думки про те, як і хто це робитиме, проєкт найчастіше перетворюється на витрачені гроші, з якими потім незрозуміло, що робити.
Часті запитання
Книгарня може бути прибутковою, але це бізнес великих оборотів і невеликих доходів. У «Сенсі» на Арсенальній маржинальність на книжках 33%, а інвестиції окупилися приблизно за два роки за суб’єктивною оцінкою засновника. Кав’ярня всередині додає виручки з маржею близько 65%.
Кав’ярня дає книгарні додатковий чек, а гостям комфорт, щоб провести в просторі більше часу. Частина попиту на каву вже гарантована людьми, які прийшли по книжки, тому кав’ярні не треба створювати його з нуля. У «Сенсі» виручка ділиться приблизно 2 до 1 на користь книжок.
Найкраще підходить приміщення на першому поверсі з мінімумом сходів і доступним туалетом. Для формату з кав’ярнею потрібна вентиляція, а площу варто рахувати від функцій, які ви хочете розмістити. Тиху книжкову зону краще відділити від залу, де їдять.
Облік кав’ярні і книгарні можна вести в одній POS-системі, але за великої кількості книжок зручніше розділити їх на окремі акаунти. У «Сенсі» обидві частини працюють у Poster, де керуючий щомісяця дивиться P&L, Cash Flow, ABC-аналіз і звіт за рухом товарів. Інвентаризацію проводять раз на місяць.
Матеріали за темою
- «В Ужгороді заклад вважають популярним, якщо кожен таксист знає його розташування». Розповідаємо про маркетинг у маленькому місті та успішні кейси ресторанів «ТвійBurger» і «ТвояІталія»
- Як заклади працюють під час війни — приклад кавʼярень та обсмажника Foundation з Одеси
- Як заклади працюють під час війни — приклад мережі IQ Pizza
- Як заклади працюють під час війни — приклад кавʼярні Iron Coffee Center з Мелітополя
- Як заклади працюють під час війни — приклад кафе з Херсону
- Як заклади працюють під час війни — приклад мережі пекарень «Культ хліба» у Львові
- Друга спроба. Як Lviv Croissants починають експансію у Польшу
- Зародження матча-культури в Україні — як Влад Іващенко створив перші матча-бари
- Як онлайн-ресторани SMILEFOOD працюють під час війни та їх вихід на нові ринки
- Як заклади працюють під час війни — приклад ресторану «ТвійBurger» з Ужгороду
- Як кав’ярня Prostir.coffee вистояла в Херсоні під час окупації
- Як працює, що читає та як відновлюється шеф-сомельє goodwine Роман Ремеєв
- Як працює, що читає та як відновлюється Володимир Григорі
- Як Varfamily працює з сервісом
- Мережа кафе Honey — про цінність закладів, щоденні задачі та улюблені книжки
- Як відкрити книгарню-кав’ярню на прикладі «Сенсу»



