Як підтримувати ментальне здоров’я команди
20 березня • 10 хвилин
Розпитали Павла Білика та Олександру Давиденко, співзасновників львівського закладу Tovarystvo, про їхні інструменти для підтримки ментального здоров’я команди. Ми проговорили чому це важливо, як зрозуміти чи є результат, а також розповіли про досвід тренінгу для команди по комунікації з військовими.
Хмарна каса Poster
Під'єднайте Poster, щоб пришвидшити продажі, налагодити фінансовий та складський облік
Чому важливо приділяти увагу ментальному здоров’ю команди
Павло:
Ресторанна індустрія — це дуже стресова сфера, в якій психіка команди постійно під напруженням через велику кількість комунікацій з різними людьми. Тому для нас важливо піклуватися про їхнє ментальне здоров’я, бо це загалом одна з цінностей бізнесу. Також хочемо, щоб гість відчував себе комфортно в нашому закладі, а для цього потрібен комфорт сторони, що приймає його. Тож думати про команду та робити її максимально задоволеною від процесу роботи — необхідно.
Разом з трьома співзасновниками команда зараз складається з 19 людей.
Повний список завдань перед відкриттям кафе
Як навчалися будувати стосунки з командою
Павло:
Приблизно через 6 місяців після відкриття, ми зрозуміли, що нам потрібно навчитися керувати структурою компанії та командою. Тож пішли на спеціальний коучинг з 3-4 сесій до Марічки Мостової, щоб просто зрозуміти, як будувати стосунки з командою правильно, бо просто френдлі комунікації недостатньо, має бути присутня все ж якась субординація.
Олександра:
Це було для нас дуже терапевтично, нам розповіли про моделі керування командою, схеми роботи, як побудувати взаємодію в форматі «дорослий-дорослий». Ще ми налагодили нашу роботу як керівників, бо в такому бізнесі важливо, щоб керівники були синхронізовані, щоб передавати команді суміжні цінності, бажання, розуміння проєкту.
Мій запит на сесію був ще й в тому, щоб визнати, що я керівник, несу відповідальність, приймаю рішення, можу не всім подобатися.
Павло:
У нас діагональна структура керування: ми теж частина команди, допомагаємо їм, знаходимося поруч наскільки можемо, з нами можна пожартувати та пожалітися. Проте ми залишаємося керівниками. Щоб збалансувати ці два підходи (френдлі комунікація + я — керівник) — теж варто було піти навчатися.
Інструменти для підтримки команди
Олександра:
На наш підхід до роботи з командою вплинув досвід Павла зі сфери IT. Адже у сфері IT комунікація чіткіша та структурованіша, ніж у HoReCa. Тому ми з першого дня намагалися ввести культуру відкритості та прозорої комунікації, щоб не було хаосу. Ось що ми для цього робили й продовжуємо робити зараз 👇🏻
-
Загальні збори. На них ми дізнаємося команду, їхні цілі, проблеми й т.д. Тобто транслюємо, що з нами можна й потрібно чесно розмовляти.
-
One-on-one. Іноді хтось з нас помічає, що з людиною потрібно поговорити особисто, щиро і відкрито. Це може бути розмова про те, чи відчуває себе член команди вільно з нами, щоб говорити про моменти, які її не влаштовують. Або ж будь-яка інша тема, тут вже все ситуативно.
Насправді, на початку, комунікація з командою проходила на інтуїтивному рівні, без якоїсь структури. Тому що нам усім потрібен був час, аби познайомитися й стабілізувати стан, адже Tovarystvo ми відкрили в травні 2022 року, коли люди ще були розгублені. Почали структурувати інструменти, вже коли стабілізувалася команда й ми відчули запит (через 6 місяців після відкриття).
-
Схема дій під час повітряної тривоги. Вже в процесі роботи ми побачили, що потрібно створити зафіксований перелік дій під час тривог, який буде під рукою в команди. Завдяки цьому вони не переживають, не думають, що ж їм робити, куди йти.
-
Схема дій під час похоронних процесій. Це локальний контекст, але ми знаходимося на вулиці Пекарській, — тут постійно проходять похоронні процесії, бо через цю вулицю везуть наших героїв на Марсове поле. Звісно, що це також додаткове психологічне навантаження для нашої команди. Тому ми прописали план дій: вимикаємо музику, частина команди виходить на вулицю, щоб провести героїв.
Я помітила, що коли ми даємо команді більше знань, розуміння що робити, схеми дій, — вони відчувають певне поле безпеки й менше перебувають в стресі. Навіть складена аптечка з усім необхідним теж сприяє цьому відчуттю безпеки.
Павло:
Я додам, що one-on-one у нас не є стабільними, як в IT сфері, — це зазвичай інтуїтивно відбувається з нашої сторони або за запитом. Подібні розмови важливо практикувати, бо в суспільстві заведено замовчувати проблеми, а ми так не хочемо в нашій команді. Тому коли бачу, що людину турбує щось, то кличу її на розмову, розпитую як справи й даю безпечний простір. Іноді проблема може не бути пов’язана з роботою, проте якщо можемо допомогти, то робимо це. Наприклад, у нашої колеги був переїзд і ми допомагали їй з цим, адже можемо. А ще ми свідомо не хотіли мати робочу комунікацію в месенджерах, які команда використовує для особистого користування, тому відразу почали спілкуватися по роботі в Slack. Також у нас є окремий чатик для мемчиків і жартів :)
Що ми ще робимо для підтримки команди 👇🏻
-
Будуємо прозору комунікацію. Команда знає, що якщо розбилась тарілка, щось зламалось або не вийшло зробити, — ніхто покараний не буде. Бо це просто робочий процес і подібна комунікація мотивує їх бути з нами щирими.
-
Пропонуємо команді брати відпустки. Чомусь у сфері гостинності люди рідко беруть відпустки, не звертають увагу на свій емоційний стан і фокусуються на тому, що треба більше годин відпрацювати. Тому ми періодично допитуємо членів команди й відправляємо в добровільно-примусову відпустку. Зазвичай люди нам дякують після цього, бо дійсно повертаються відновленими.
-
Проводимо разом спільний час. Граємо в настолки, робимо виходи в люди, даруємо подарунки, кожну людину вітаємо з днем народження.
Тренінг для команди по комунікації з військовими
Олександра:
До нашого закладу багато приходить військових, тож ми вчили команду, як правильно їх пригощати, бо не всім військовим подобається, коли їх пригощають. Також зробили картки зі словами подяки: якщо людина відмовилася від пригощання, проте подякувати їй хочеться, то можна вручити цю картку. Тобто ми самостійно вчили команду комунікації з військовими. Проте були й дуже стресові випадки, тому вирішили запросити психологів, які розкажуть працівникам, як можна себе поводити.
У результаті до нас прийшла Ольга Батюсь з психологічної студії «Сенс», психологиня-консультантка в напрямку травмотерапії, разом зі своєю колегою. Дівчата розповіли про ознаки ПТСР (не лише у військових), безкоштовну психологічну допомогу, що можуть відчувати військові, як ми можемо поводити себе з ними, щоб не нашкодити. Наприклад, є стани, коли людина завмирає від різких звуків. Або навпаки починає бути різким. Класно, що команді пояснили чому військовий може так себе поводити, промоделювали різні ситуації, підказали слова, які можна використовувати.
Важливо, що консультація була на волонтерській основі, психологині не взяли оплату. Тобто бізнесу не потрібно мати великий бюджет для таких подій, лише бажання.
Команда пізніше дала фідбек, що ось це розуміння схеми дій та знання відчуттів людини з травмуючим досвідом, — їх дійсно заспокоює та забирає страх.
Павло:
У нас усіх, після сесії, зник психологічний бар’єр розриву між нами та військовими. Раніше ми все ж таки губилися, як спілкуватися з людиною, яка має військовий досвід. Зараз з’явилося розуміння, що ми всі разом, зі спільною метою, маємо максимально підтримувати один одного.
Інсайт щодо стосунків з командою
Олександра:
Потрібно просто говорити. Це потребує багатьох зусиль, проте це найважливіше, що можна зробити для себе та команди. Бо через щиру комунікацію багато речей стають простішими. Також варто бути уважними до команди та піклуватися про них.
Павло:
Я завжди нагадую собі, що ми працюємо з людьми, а не роботами, які просто виконують свою роботу. Тому основа — це людяна та емпатійна комунікація. Коли це є, то все інше можна проговорити та вирішити.