Як упакувати франшизу магазину – покрокова інструкція

Франшиза магазину — це не просто презентація з описом бізнесу, або шаблонний договір з інтернету. Насправді франшиза — це готова бізнес-модель, яку інший підприємець може повністю повторити. Зокрема знайти приміщення, відкрити точку, найняти команду, працювати за стандартами бренду і отримувати очікуваний та зрозумілий дохід.

Для власника роздрібного магазину франчайзинг — це спосіб швидше масштабувати бізнес та збільшити дохід. Адже нову точку відкриває не сам власник за свої гроші, а партнер-франчайзі. Той інвестує в запуск, працює під брендом мережі, дотримується правил і сплачує паушальний внесок та роялті. Якщо ти сам розглядаєш роль партнера, почитай, як відкрити магазин по франшизі.

Але не все так просто і для успіху обох франшиза має почати працювати тільки тоді, коли бізнес справді готовий до масштабування. Якщо магазин тримається на постійній присутності і включеності у процеси власника, діяльність ніяк не структурована, а прибуток складно спрогнозувати, то франчайзі неможливо буде відтворити такий бізнес. Та й навряд хто захоче.

«Упаковка франшизи — це взагалі не про фізичну упаковку товару. Це процес перетворення діючого бізнесу на зрозумілий, повторюваний і комерційно привабливий продукт для майбутнього партнера», — пояснює Артем Чорний, співзасновник MOST Franchising.

У цій статті описана покрокова інструкція, як упакувати франшизу магазину:

• коли починати;
• що входить у пакет;
• як рахувати паушальний внесок і роялті;
• які процеси описати;
• яку роль відіграє система обліку;
• де шукати перших франчайзі.

Ключові висновки

• Упаковувати франшизу варто, коли магазин стабільно працює від 12 місяців і не залежить від присутності власника.
• Пакет франшизи — це аудит, концепція, фінмодель, стандарти, гайдлайн, лендинг, юрпакет і план залучення партнерів.
• Паушальний внесок і роялті рахують від власної бізнес-моделі, а не як у конкурентів; роялті для товарного бізнесу зазвичай 2–4% обороту.
• Єдина POS-система потрібна, щоб франчайзер бачив продажі, залишки й середній чек кожної точки в реальному часі.
• Перших франчайзі шукають через каталоги франшиз, соцмережі, Google Ads, лендинг та коло знайомих і підприємців.

Коли варто починати упаковку франшизи магазину?

Починати упаковку франшизи варто не тоді, коли власник просто хоче масштабуватися, а коли бізнес передбачуваний та структурований і його можна повторити в іншому районі, місті чи навіть країні. Нижче читайте про 5 ознак готовності, за словами Артема.

1. Стабільна робота магазину хоча б від 12 місяців. За цей час власник бачить роботу в сезонність, вже розуміє середній чек, маржинальність, витрати, прибуток і точку беззбитковості. Якщо магазин працює лише кілька місяців, цифри ще можуть бути випадковими і непередбачуваними за різних умов.

2. Коли бізнес не залежить повністю від власника. Якщо продажі падають одразу, щойно власник їде у відпустку, франчайзі не зможе повторити таку модель. У магазині процеси закупівлі, обліку, продажів, сервісу, інвентаризації, маркетингу, контролю персоналу повинні працювати автономно.

«Бізнес готовий до упаковки тоді, коли він працює не лише завдяки особистій участі власника, а має модель, яку можна повторити в іншому місті або районі. Є зрозумілий продукт, стабільний попит, прогнозована фінансова модель і хоча б базова управлінська система», — каже Артем Чорний.

3. Сформована цінність для майбутнього партнера. Від самого початку франчайзі має розуміти, чому йому вигідніше купити франшизу, а не відкрити схожий магазин самостійно. Цінністю може бути сильний бренд, власне виробництво, ексклюзивний імпорт, вигідні закупівельні ціни, готова система запуску, навчання, маркетинг або впізнаваність у ніші.

Наприклад, якщо магазин одягу просто купує товар у Туреччині й продає його під локальною вивіскою, партнер може зробити те саме без франшизи. Для нього немає жодної вигоди платити паушальний внесок та роялті, якщо він може самостійно зробити все те ж саме. Але якщо бренд має власне виробництво, ексклюзивні колекції, перевірених постачальників, систему продажів і впізнаваність, франчайзі отримує перевагу, яку складно швидко скопіювати.

4. Фінансова модель, яка виглядає привабливо для партнера. Для роздрібного магазину хорошим орієнтиром часто вважають окупність 18–24 місяці. Якщо інвестиції великі, наприклад від $100 000, окупність до 36 місяців ще може бути прийнятною. Але якщо точка приносить партнеру до $1000 на місяць, франшиза навряд чи зацікавить партнерів.

«Мінімальний прибуток з точки має бути хоча б від $1500 на місяць. Якщо інвестиція до $10 000, може бути й $1000. Але якщо ми говоримо про магазини з інвестиціями $30 000–50 000, тоді це хоча б $1500–2000 щомісячного прибутку», — пояснює експерт.

5. Повторювані запити на партнерство. Якщо люди запитують «Коли ви відкриєтесь у нашому місті?» або «Чи можна відкрити вашу точку за франшизою?», це хороший сигнал для масштабування.

Що таке «упаковка франшизи» і що в неї входить

Упаковка франшизи — це підготовка повного набору матеріалів, процесів і правил, які дозволяють передати бізнес-модель партнеру, пояснює експерт. Простими словами, власник має пояснити франчайзі що саме він купує, як відкриває магазин, як заробляє і як працює за стандартами мережі.

У пакет франшизи магазину зазвичай входять:

• аудит бізнесу;
• аналіз ринку і конкурентів;
• концепція франшизи;
• фінансова модель;
• стандарти відкриття та управління;
• регламенти для персоналу;
• правила використання маркетингових матеріалів;
• маркетингова та комунікаційна стратегія;
• сайт та презентація франшизи;
• керівництво власника франшизи;
• юридичний пакет;
• налаштування відділу продажів франшизи;
• план залучення перших франчайзі.

«Якісна упаковка має відповідати на три головні запитання: що саме ми продаємо партнеру, як він буде запускатися і заробляти, і як франчайзер буде контролювати якість та розвивати мережу», — підкреслює Артем Чорний.

Упаковка франшизи відрізняється від звичайного розширення мережі. Коли власник відкриває власну точку, він сам інвестує гроші, наймає команду, контролює операційну роботу і несе всі ризики. У франчайзингу точку відкриває партнер. Він вкладає власні кошти, керує магазином на місці й працює за стандартами бренду. У цьому і перевага, і складність. Франчайзер має описати систему так, щоб її могла повторити інша людина. Загальний підхід до того, як упакувати та запустити франшизу, ми розбирали в окремому матеріалі.

Як упакувати франшизу магазину

Крок 1. Аудит бізнесу, концепція франшизи і розробка фінансової моделі для партнера

Починати потрібно з діагностики бізнесу. Власник має чесно відповісти на кілька запитань:

• кому буде продаватись франшиза;
• що саме він передає партнеру;
• чому партнер має обрати саме цю франшизу;
• скільки франчайзі може заробити;
• які ризики є на старті;
• яку підтримку франчайзер реально готовий надавати;
• яка буде система контролю партнерів;
• скільки коштує запуск магазину;
• за який час партнер поверне інвестиції.

Аудит включає фінанси, операційні процеси, команду, маркетинг, продукт, постачання, юридичні питання та IT-системи. На цьому етапі потрібно побачити не тільки сильні сторони бізнесу, а й слабкі місця. Щоб зрозуміти чи потрібно внести зміни в поточну бізнес-модель.

Фінансова модель для франшизи відрізняється від фінансової моделі власної точки. Не можна просто додати паушальний внесок у стару таблицю. У франчайзинговій моделі з’являються роялті, маркетингові платежі, інша логіка постачання, можлива націнка на товар для франчайзі та інші зміни залежно від формату, приміщення, локації.

«Часто думають, що якщо у бізнесу є класна фінансова модель, то до неї можна просто додати паушальний внесок. Але це не так. Є роялті, маркетингові відрахування, змінюється логіка постачання, собівартість для партнера також скоріш за все буде іншою», — пояснює Артем Чорний.

Для магазину одягу паушальний внесок в середньому може бути в діапазоні $5 000–10 000, каже експерт. Роялті для товарного бізнесу часто становить 2–4% від обороту. Але це не універсальна формула. Сума залежить від відомості бренду, підтримки власника, навчання, маржинальності, формату магазину, окупності й того, скільки франчайзер реально вкладає у запуск партнера та подальший супровід.

Типова помилка на цьому кроці рахувати умови як у конкурентів. Конкурент може мати інший бренд, маржу, інвестиції, постачання й підтримку. Паушальний внесок і роялті потрібно рахувати від власної бізнес-моделі.

Крок 2. Опис стандартів і операційних процесів

Операційний посібник — це основа франшизи. Без нього партнер буде постійно питати власника, що робити на кожному етапі.

У магазині потрібно задокументувати якомога більше деталей всього процесу. Зокрема:

• критерії вибору локації;
• вимоги до площі та планування;
• стандарти ремонту;
• перелік обладнання та меблів;
• правила відкриття точки;
• стандарти викладки товару;
• прийом товару;
• повернення і списання;
• графік роботи;
• відкриття та закриття зміни;
• касову дисципліну;
• скрипти продажів;
• стандарти сервісу;
• вимоги до персоналу;
• посадові інструкції;
• інвентаризацію;
• роботу зі скаргами;
• правила дій під час перевірок;
• форс-мажорні ситуації.

«Якщо стандартів немає, відбувається або фантазія, або попередній досвід. Якщо попереднього досвіду немає — просто фантазія. А це може нашкодити репутації бренду», — каже Артем Чорний.

Операційний посібник краще робити не тільки зі слів власника, адже це може бути досить суб’єктивно і власник все одно може забути про якісь важливі деталі. Потрібно спостерігати, як працює діюча точка, як відкривають магазин, як продавці зустрічають клієнта, як приймають товар, як закривають зміну, які питання повторюються у персоналу.

У великих мережах доцільно брати за основу найкращі практики топових працівників. Наприклад, якщо один продавець стабільно робить середній чек на 20% вищий, його підхід до консультації і допродажів варто описати як стандарт.

Операційний посібник не завершується в день запуску франшизи. Його потрібно оновлювати після кожного нового запитання від партнера. Якщо перший франчайзі тричі питає, як діяти при поверненні товару без чека, у посібнику має з’явитися окремий пункт про цю ситуацію.

Крок 3. Правила використання фірмового стилю і маркетингові матеріали

Гайдлайн з використання фірмового стилю відповідає за те, щоб усі магазини мережі виглядали однаково. Для франшизи важливо, щоб покупець міг впізнавати бренд у Києві, Львові, Дніпрі чи невеликому місті.

До гайдлайну входять:

• правила використання логотипу;
• кольорова гама;
• шрифти;
• макети вивіски;
• правила оформлення фасаду;
• стандарти вітрини;
• оформлення зони продажів;
• форма персоналу;
• шаблони постів для соцмереж;
• рекламні банери;
• макети флаєрів;
• шаблони акцій;
• правила локального маркетингу.

Важливо не плутати гайдлайн з фірмового стилю з операційним посібником. Гайдлайн розповідає про те, як має виглядати магазин, а операційний посібник в свою чергу розповідає про те, як він має працювати.

Наприклад, гайдлайн магазину косметики описує кольори полиць, стиль фото для Instagram, макет вивіски й правила оформлення вітрини. Операційний посібник пояснює, як продавець консультує клієнта, як оформляє продаж, як проводить інвентаризацію і як реагує на скаргу.

Крок 4. Розробка лендінгу, презентації та маркетингової стратегії франшизи

Недостатньо просто додати в біо вашого Instagram слово «франшиза» і очікувати, що почнуть надходити запити про співпрацю. Потрібно підготувати лендінг по франшизі, на який у подальшому буде спрямовуватись реклама, де будуть розкриті основні деталі: коротко про ваш бізнес, чим ваша франшиза унікальна та відрізняється від інших, що отримає партнер від співпраці з вами, основні фінансові показники та інше. Лендінг має зацікавити потенційного партнера дізнатись детальніше про вашу франшизу.

Презентація франшизи надсилається потенційному партнеру після першої комунікації і розуміння того, що потенційний франчайзі підходить під ваш портрет партнера. Вона не має дублювати інформацію з лендінгу франшизи. Натомість вона повинна давати додаткові деталі: на що витрачатимуться інвестиції, як відбувається процес співпраці, яку підтримку отримає партнер, хто за що відповідає, який може бути формат магазину та основні вимоги до приміщення і інше.

Без маркетингової стратегії неможливо чітко планувати розвиток франчайзингової мережі. Для початку треба визначити вашу пропускну здатність: скільки партнерів ви можете запустити за рік, без шкоди якості і належної уваги до кожного. Після цього запланувати як, яким чином та через які канали буде відбуватись лідогенерація, які витрати підуть на залучення партнерів, яка максимальна вартість одного цільового ліда та багато іншого.

«Крім того також потрібно не забувати, що ваша франшиза нова на ринку і буде конкурувати з більш відомими існуючими франшизами. Для цього потрібно закладати відповідні витрати на збільшення впізнаваності вашої франшизи: публікації в ЗМІ, YouTube, виступи на профільних заходах» — пояснює Артем Чорний.

Також важливо розробити комунікаційну стратегію по франшизі, що у всіх матеріалах був єдиний ton of voice, слогани, позиціонування. Це не менш важливо, ніж ваш поточний бренд-бук бізнесу.

Крок 5. Підготовка до продажів франшизи

Після того, як ви визначились з планом продажу франшиз на рік ви повинні чітко відповісти собі на питання: чи можу я, як власник виділити достатньо часу, щоб опрацювати ефективно всі заявки і довести потенційних партнерів до підписання? Адже продаж франшизи повністю відрізняється від продажу ваших поточних товарів, кількість комунікацій з потенційним партнером може бути і 5, і 10 до того, як він прийме рішення про співпрацю. Відповідно цикл угоди може бути 2-3 місяці, а інколи навіть більше. Якщо ж у вас план на рік більше, ніж 2-4 франшизи, в такому випадку потрібен окремий менеджер. Інколи на початку це може бути хтось з ваших співробітників. Але в будь-якому випадку необхідно підготувати посадову інструкцію, мотивацію, систему адаптації та його функціонал. Також розробити воронку, підготувати скрипти, алгоритм комунікацій, впровадити CRM та телефонію.

За словами Артема, все це потрібно для того, щоб менеджер не просто консультував, а саме продавав франшизу. А бюджет виділений на маркетинг працював ефективно, а не зависав тільки на етапі заявок.

Крок 6. Система навчання і онбордингу франчайзі

Франчайзі не можна просто передати стандарти по франшизі і очікувати відкриття нової точки. Насамперед партнера потрібно навчити, щоб він чітко розумів кожен етап відкриття точки.

Для цього система навчання може поєднувати очний тренінг на 2–5 днів, онлайн-курс, практику в діючій точці, тести після ключових блоків і чек-лист запуску. Важливо також передбачити супровід менеджера відкриття та підтримку франчайзі у подальшій роботі.

Для початку партнер-франчайзі, на основі переданих стандартів, займається пошуком приміщення, починає ремонт, підбирає персонал, а далі вже відбувається навчання персоналу та франчайзі перед самим відкриттям. Щоб партнери не наступали на чужі граблі, варто заздалегідь розібрати топ помилок при відкритті закладу за франшизою.

Окремо франчайзі має розуміти, як контролювати ключові показники роботи точки, виторг, залишки, середній чек і загальну ефективність магазину після відкриття.

У договорі або додатках варто фіксувати графік відкриття. Наприклад, партнер має відкрити магазин протягом 90 днів після сплати паушального внеску. На кожному етапі він погоджує локацію, дизайн, ремонт, обладнання, персонал і дату запуску, що затверджується підписанням відповідних актів і дозволяє партнеру перейти на наступний етап.

Крок 7. Автоматизація обліку та контроль мережі

Також обов’язковою умовою є єдина система обліку для франшизи магазину. Якщо кожна точка веде облік у своїй програмі, франчайзер не бачить реальної картини.

«На блокноті бізнес не побудуєш. Якщо немає ніякої системи, скоріш за все, ще зарано масштабуватися. Треба впровадити хоча б на своїй точці систему, щоб розуміти, як бізнес живе і чим він дихає», — говорить Артем Чорний.

Єдина POS-система допомагає контролювати:

• продажі по кожній точці;
• залишки товару;
• середній чек;
• кількість чеків;
• касові операції;
• інвентаризації;
• списання;
• закупівлі;
• роботу продавців;
• роялті;
• динаміку по містах і форматах.

Наприклад, фінансова модель показує, що магазин має вийти на 700 000 грн обороту на місяць. Якщо партнер другий місяць продає на 430 000 грн, франчайзер має побачити проблему одразу. Можливо, впав середній чек, продавці не роблять допродажі чи локація має слабкий трафік. За словами Артема, без даних це стане зрозуміло занадто пізно.

Для магазинів можна використовувати Poster POS як єдину хмарну систему обліку для магазину. Вона допомагає працювати з касою, складом, фінансами, аналітикою та CRM в одній програмі. Для франчайзера та його команди це важливо, бо він бачить програмі для франшизи показники по мережі, може контролювати залишки, продажі, касові операції та швидко реагувати на відхилення.

Єдина система обліку потрібна не лише для контролю. Вона допомагає франчайзі заробляти більше. Якщо менеджер з супроводу бачить, що в одній точці середній чек нижчий на 18%, він може допомогти розібратися в причинах.

Крок 8. Юридичне оформлення: договір комерційної концесії

Юридичний пакет захищає бренд, франчайзера і франчайзі. Його не варто збирати з шаблонів в інтернеті, бо кожна франшиза має свої умови: товар, територію, платежі, підтримку, постачання, стандарти, контроль і відповідальність.

У договорі комерційної концесії або змішаному договорі з ліцензійними елементами потрібно прописати право використання торгової марки, територію роботи франчайзі, формат магазину, паушальний внесок, роялті, маркетингові платежі та багато іншого. Також потрібно підготувати договір NDA, а інколи і попередній договір. Після його підписання і сплати частини паушального внеску власник франшизи може передати частину стандартів партнеру, що стосується пошуку приміщення та його детальних вимог.

Для роздрібної франшизи договори зазвичай укладають на 3–5 років з правом можливої пролонгації. Цього достатньо, щоб партнер відкрив магазин, повернув інвестиції й встиг заробити.

Окремо потрібно перевірити права на торгову марку. Якщо бренд не зареєстрований або хоча б не поданий на реєстрацію, франшиза юридично слабка. Крім того договір також повинен посилатись на стандарти франшизи.

Паушальний внесок і роялті: як визначити умови

• Паушальний внесок — це одноразова плата за вхід у франчайзингову систему. Франчайзі платить його на старті й отримує право працювати під брендом, доступ до бізнес-моделі, навчання, стандарти, підтримку запуску, маркетингові матеріали й досвід франчайзера.
• Роялті — це регулярний платіж за підтримку та супровід. Найчастіше його сплачують щомісяця як відсоток від обороту. Іноді роялті фіксоване або залежить від прибутку.

«Паушальний внесок — це плата за можливість придбати бізнес-модель, працювати під торговельною маркою, отримувати навчання, підтримку і не наступати на ті самі граблі, на які довго наступав власник франшизи», — пояснює Артем Чорний.

Паушальний внесок потрібно рахувати з двох сторін. З боку франчайзера — які ресурси він витрачає на підготовку, навчання, запуск, передачу ноу-хау і підтримку. З боку франчайзі — чи не робить цей внесок модель занадто дорогою і чи не ламає окупність.

Орієнтовна формула виглядає так:

Але фінальна сума має проходити перевірку окупністю. Наприклад, запуск магазину коштує 1 500 000 грн, а чистий прибуток партнера після виходу на планові показники — 80 000 грн на місяць. Без паушального внеску окупність становить близько 22 місяців. Якщо додати паушальний внесок 300 000 грн, окупність зросте до 26 місяців. Це прийнятно. Якщо ж паушальний внесок підніме окупність до 36 місяців, це виглядає не дуже привабливо для потенційного партнера.

Роялті також має бути справедливим для обох сторін. Франчайзер за ці гроші фінансує підтримку мережі, розвиток бренду, оновлення стандартів, консультації, перевірки й навчання. Франчайзі при цьому має зберегти достатній прибуток.

«Якщо рентабельність бізнесу 15%, а власник ставить 8% роялті, партнер віддає більше половини заробітку. Це демотивує і може підштовхувати приховувати виручку. Якщо роялті занадто низьке, франчайзер не зможе якісно підтримувати мережу», — пояснює експерт.

Для товарного магазину часто працює роялті 2–4% від обороту. У сервісних бізнесах ставка може бути вищою — до 8–10%, бо там більше цінності в методології, навчанні або інтелектуальній власності. У товарних франшизах роялті іноді роблять мінімальним або нульовим, так як основний заробіток з розвитку франшизи франчайзер отримує на постачанні товару партнерам.

Типові помилки при упаковці франшизи магазину

Перша помилка — запускати франшизу до того, як бізнес став стабільним. Якщо магазин ще не має прогнозованого прибутку, зрозумілої сезонності й відпрацьованих процесів, партнер не зможе повторити модель.

Друга помилка — продавати франшизу без операційного посібника (стандартів франшизи). Інколи власник франшизи може продати 1-3 франшизи, бути повністю залученим у запуск перших партнерів і потім на основі цього досвіду обов’язково розробити стандарти по франшизи. Бо інакше, наступні франчайзі постійно звертатимуться до власника з базовими питаннями, а кожна точка почне працювати по-своєму.

Третя помилка — рахувати паушальний внесок як у конкурентів. У кожної мережі різна маржинальність, підтримка, сила бренду, витрати на запуск і окупність, тому умови потрібно рахувати від власної фінансової моделі, бренду та досвіду.

Четверта помилка — занижувати роялті. Якщо франчайзер не закладає гроші на підтримку, навчання, контроль якості й розвиток мережі, він швидко втрачає можливість ефективно супроводжувати партнерів.

П’ята помилка — не впровадити єдину систему обліку. Без спільної POS-системи франчайзер не бачить продажі, залишки, середній чек і відхилення від фінансової моделі.

Шоста помилка — сприймати франшизу як пасивний дохід. Після продажу франшизи робота тільки починається: партнера потрібно навчати, супроводжувати, перевіряти й допомагати йому виходити на планові показники.

Сьома помилка — економити на створенні франшизи, в т. ч. юридичному пакеті. Шаблонний договір з інтернету не врахує територію, постачання, торгову марку, роялті, стандарти, відповідальність і умови виходу з мережі.

Як залучити перших франчайзі після упаковки

Перші франчайзі рідко купують франшизу після одного дотику. Це B2B-продаж із довшим циклом угоди. Потенційний партнер може думати 2–3 місяці і більше, порівнювати кілька франшиз, дивитися фінансову модель, їхати в діючу точку, говорити з власником і ставити десятки питань.

Артем Чорний пояснює, що основні канали залучення франчайзі це:

• Каталоги франшиз. Варто розмістити франшизу на Most Franchising, Top Franch UA, knin та інших профільних майданчиках. Люди приходять туди вже з інтересом до франчайзингу, тому заявки можуть бути теплішими, ніж із холодної реклами.
• Соціальні мережі. Instagram, Facebook, TikTok і LinkedIn допомагають показати бренд, власників, команду, товар, точки й результати. На старті можна закласти мінімальний рекламний бюджет від $500–700 на місяць для тесту гіпотез.
• Google Ads. Контекстна реклама дає менше заявок, ніж соцмережі, але часто приводить людей з вищою готовністю до купівлі. Вони вже шукають «франшиза магазину», «купити франшизу», «франшиза одягу», «франшиза продуктового магазину» або конкретну нішу.
• Лендінг франшизи. Сайт має зацікавити і зібрати заявки. Це може бути як окремий лендінг по франшизі, так і окрема сторінка на існуючому сайті компанії. Ваш поточний сайт вже регулярно відвідують лояльні клієнти, серед них також можуть бути зацікавлені у запуску вашої франшизи в своєму місті.
• Оточуюче коло знайомих та підприємців. Якщо до вас раніше звертались з запитами на франшизу або ви маєте знайомих, які хочуть запустити малий бізнес з франшизи, але не хочуть займатися всім з нуля — це найкраща можливість продати перші франшизи. Крім того участь в бізнес клубах дозволяє розширити коло знайомств і знайти зацікавлених майбутніх партнерів.
• Конференції та виставки. Це не завжди дає швидкі продажі, але добре працює на довіру. Потенційний партнер може поспілкуватися з власником, побачити команду, поставити питання і краще зрозуміти модель.

Висновок

Упаковка франшизи магазину — це підготовка бізнесу до масштабування через партнерів. Спочатку потрібно зрозуміти, чи готовий магазин до розширення, чи є стабільний прибуток, прогнозована фінансова модель, сильна цінність для франчайзі, процеси без ручного контролю власника і базова система обліку.

Потім потрібно провести аудит, розробити концепцію франшизи і фінансову модель, описати операційні стандарти, підготувати лендінг та презентацію франшизи, юридичний пакет, єдину POS-систему і маркетингову стратегію для залучення партнерів.

Успішна пропозиція повинна відповідати мінімум на три запитання:

1. Що саме партнер купує?
2. Як він буде запускатися і заробляти?
3. Як франчайзер контролюватиме якість мережі?

Якщо власник хоче масштабувати магазин через франчайзинг, він має продавати готову систему, яку можуть повторити. Саме така франшиза має шанс залучити сильних партнерів і вирости в мережу.

Часті запитання

Матеріали за темою

• Створення франшизи з нуля, як упакувати та запустити свою франшизу
• Як відкрити магазин по франшизі — покроковий гід для підприємців
• Робота з франшизи: як відкрити малий бізнес з франшизи
• Топ-5 помилок при відкритті закладу за франшизою
• Франшиза ресторану або кафе: відкриття кафе чи ресторану по франшизі