Бізнес своїми руками, як двоє друзів зібрали автономну закусочну на колесах за $50 000
3 грудня, 2021 • 13 хвилин
Поки одні чекають на диванах ліпших часів, інші виконують давно задумане. Паша й Сергій — ще недавно офіціанти, а нині вже творці одного з перших повністю автономних фудтраків (перекусна на колесах — ред.) в Україні Obama Burger Truck — за перші три дні роботи продали 400 бургерів і стільки ж напоїв (середній чек одразу ж становив 93 грн).
Шлях від задуму до реалізації зайняв 11 місяців. І хоча нова перекусна борознить простори столиці лише кілька тижнів, Сергій і Паша вже планують зробити ще кілька фудтраків, але з іншою кухнею, заснувати майстерню зі створення перекусних на колесах під ключ, а також відкрити стаціонарний заклад. AIN.UA поспілкувався з молодими підприємцями й дізнався, де взяти стартовий капітал, як зробити ремонт вантажівки своїми руками, які потрібні дозволи, як правильно оформитися, чи є рекет і чому «Обама».
Відкриваєте заклад? Завантажте контрольний список завдань, щоб врахували всі важливі моменти перед прийомом перших гостей.
Як зародилась ідея перекусної
Тема їжі цікавила Пашу ще з юності. У 16 років він пішов учитися до Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ) на «Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу» й уже з першого курсу підробляв улітку офіціантом у «Козирній карті». Він завжди хотів дізнатися, як стати ідеальним підприємцем.
Зовсім випадково Паша познайомився із Сергієм, у якого така сама спеціальність. На цьому ґрунті, попри різницю у віці, вони й зійшлися. Коли Паша закінчував четвертий курс і вступав на магістратуру заочної форми, він став замислюватися, що робити далі. Сергій на той час мав досвід директора й адміністратора в ресторанному бізнесі. Хлопці роздумували над тим, щоб відкрити якийсь заклад, але революція внесла свої корективи.
Бачачи коливання курсу, друзі вирішили, що треба міркувати в іншому напрямі — не ресторан, не стаціонарний заклад, а перекусна на колесах. В Україні практично немає справжніх (повністю автономних) фудтраків, то чому б не стати першими?
У Сергія була ідея робити фургончики із заготовленими холодними сандвічами. Але Паша хотів продавати щось ваговитіше. Вирішили зупинитися на бургерах.
Ринок фудтраків в Україні представляють здебільшого точки з продажу шаурми та їхні варіації. Це не автономні автомобілі, а радше МАФи на колесах, під’єднані до електрики й води на правах кумівства. За словами Паші, в Америці такий бізнес організований інакше — там у всіх стоять генератори й заборонено під’єднуватися посеред міста до стовпа чи білборда.
Назва перекусної з’явилась абсолютно випадково: коли друзі вчергове проробляли рецепти й пробували різні інгредієнти, Сергій сказав: «А назвімо цей бургер Обамою». Паша погодився, і як наслідок — увесь проєкт перетворився на Obama Burger Truck. Просто так.
На реалізацію задуму Паша й Сергій потребували 50 000 доларів США. За їхніми розрахунками, цієї суми мало вистачити на купівлю вантажівки (6000$) і всі ремонтні й оздоблювальні роботи, зокрема на капремонт двигуна, утеплення та встановлення холодильників, на витяжки й кондиціонер.
Перш ніж пускатися на всі заставки, друзі видрукували бізнес-план і приготувалися захищати його, як диплом. Роль «комісії» на себе взяли друзі батьків Паші, які на громадському харчуванні й ресторанному бізнесі зуби з’їли. Відстрілявшись на «захисті», Паша й Сергій вирішили не шукати інвесторів, а позичити в друзів. Відбити вкладення планують протягом двох років.
Пригоди на дорозі
Підхожий автобус Паша із Сергієм знайшли в Дніпрі через інтернет. У власника був перелом п’яти, тому він не міг сам перевезти його. Довелося брати із собою товариша з категорією C1 для вантажного автомобіля та їхати в інше місто.
Виявилося, що у власника арешт на майно, зокрема й автомобіль. З’ясувалося це вже на стадії оформлення, коли інспектор у МРЕВ став клацати язиком, дивлячись на документи. Продавець запропонував хлопцям забрати машину, а документи отримати потім, поштою. Але кияни вирішили, що ліпше ще раз змотатися в Дніпро, ніж потім дістати якийсь «сюрприз».
Після всього власник заплатив усі штрафи й зняв арешт з авто. Через тиждень друзі повернулися в Дніпро, щоб забрати машину. За 200 км від Дніпра почалися пригоди: спочатку під час відкривання вікна скло випало назовні й розбилося, потім у двигуні стало щось стукати й машина заглухнула. Накрився стартер. Пічка також не працювала, що на морозі −5 °C і з розбитими вікнами було, м’яко кажучи, неприємно.
Друзям допомогли дорожні майстри, яких вони випадково виявили дорогою до заправки, — узяли їх на буксир. Під час буксирування виявилося, що зламався не лише стартер, а й двигун. Тож за хлопцями приїхав брат Паші. Дядько Паші допоміг знайти йому в Полтаві евакуаторну службу, яка далася їм у копійчину. Довелося їхати зі швидкістю 50 км на годину. А позаяк у них був негабарит, до Києва добиралися об’їзними шляхами.
У столиці хлопців до самої ночі чекав Андрій — власник і майстер СТО, з яким вони заздалегідь домовилися про зовнішні роботи. Перевагою цієї СТО була висота, що давала змогу сховати їхній 3,5-метровий автобус.
Ремонт і оздоблення
Капремонт двигуна хлопці вирішили залишити на потім, віддавши пріоритет ремонту решти. Вони дійшли висновку, що можна все зробити своїми руками — і всередині, і зовні.
Стали переглядати відкриті канали на ютубі про те, як американці роблять фудтраки, і переймати досвід. Навіщо щось винаходити, якщо є люди, які це вже роблять на високому рівні?
Але були свої нюанси. Наприклад, фудтраки в Лос-Анджелесі ніхто не утеплює, бо в них тепло цілий рік. Тож хлопцям довелося винаходити зносостійке утеплення самим. Меблі теж робили самі.
Так Паша й Сергій навчилися клеїти, різати й вигадувати. Коли зіткнулися з тим, що взимку в ангарі стало дуже холодно, бо не було опалення, побудували котельню й поставили батареї.
Коли хлопці тільки купили машину, Сергій працював адміністратором у ресторані «Прага». Домовилися, що Паша працює над автобусом фултайм, а Сергій — на вихідних. І хоча попервах хлопці планували впоратися за кілька місяців, ремонт затягнувся майже на рік. Найжахливішим були питання друзів і родичів: «Привіт! Ну що? Коли?», «Зробили фари?», «Ґратка вже готова?». Молоді підприємці навіть стали уникати близьких і друзів, щоб не відповідати на незручні запитання.
Після Нового року, коли вималювався приблизний реальний обсяг робіт, Сергій пішов з роботи, і вже вдвох з Пашею вони щодня працювали над автобусом.
Тепер у фудтраку «Обама» встановлено повністю безпечний американський 8-кіловатний генератор на газі (призначений для резервного живлення заміських будинків), який «годує» електрикою всю кухню, холодильники, кондиціонер і витяжку. З неелектричного обладнання в автобусі встановлено поверхні для смаження, що працюють на газі. Є два баки на 200 л: один з чистою водою, другий для зливання. Проточний нагрівач, що дає змогу користуватися і гарячою, і холодною водою. Помпа, що прокачує тиск і дає нормальний напір, — усе, як удома на кухні.
За словами продавця, автобус жере 13—15 л дизелю на 100 км. Але позаяк з усім обладнанням він тепер важить 5,5 т, витрата може бути й вища.
Лише насамкінець зробили капремонт двигуна: нові вкладки, прокладки, новий блок циліндрів, розточування. У підсумку з усім фаршем, оздоблювальними роботами й дизайном фудтрак обійшовся 50 000 доларів США.
Оформлення і дозволи
Зручність перекусної на колесах у тому, що вона не потребує дозволу пожежників і санітарно-епідеміологічної служби. Такі дозволи потрібні МАФам, і їх видають за адресою підприємства. А яка адреса у водія? У податковій Паша вказав Київ як адресу підприємницької діяльності. Інспектору нічого не залишалося, як дати добро, адже для пересувної кухні більше нічого й не напишеш. Оформляючи ФОП, хлопці визначили свою діяльність — мобільне харчування, і можна було починати роботу.
Те, що вперше, завжди незабутньо
Закінчивши з капремонтом двигуна, друзі вперше за довгий час завелися й поїхали на заправку. «Коли я сів за кермо, це було незабутньо», — згадує Паша. А молодий батько Сергій відчуття від першого виїзду порівнює з народженням дочки.
«Я можу порівняти це з післяконцертними відчуттями — тієї ейфорією, коли ви з ансамблем відіграли (Павло також є засновником й ударником гурту Mova), захід вийшов чудовий, усі аплодують, усім було весело, і ти стоїш мокрий і щасливий, — продовжив Паша. — Тут те саме, тільки «концерт» тривав рік. Це було просто неймовірно».
Перших покупців Паша може навіть на ім’я назвати. До того ж почин продажу поклали не на автобусі, а стаціонарно. Хлопців запросили на тату-фест на «Артзаводі». А повноцінний виїзд і продаж бургерів відбувся, коли хлопців запросили на фестиваль Big Apple WKND на Володимирську гірку, що проходив 2—4 жовтня.
«Коли стоїш в автобусі, який ви перебрали до останнього гвинтика, і все світиться, блищить, поруч смажиться м’ясо й шарудить пакувальний папір — усе те, що ми з Сергієм уявляли собі щодня вже майже рік, то тебе накриває перманентно. Цілий день як під кайфом», — згадує Паша.
Obama Burger Truck за місяць взяв участь у чотирьох заходах. Половина виявилася збитковою. Причина — погана організація та висока орендна плата. Наприклад, на Best Fest у Лаврі хлопцям обіцяли, що, крім них, там буде одна точка з бургерами, один мангал і фургон з кавою. Насправді ж на фестивалі виявилося чотири точки з бургерами, дві шашличні, пельмені, чебуреки й три точки з кавою. І все це на дуже невеликому майданчику, де й людей було зовсім мало. Крім того, що хлопці за оренду заплатили 2000 грн, наприкінці заходу з них ще й намагалися здерти мзду за електроенергію та під’єднання. Хоча вони під’єднувалися самі.
«На „Бумбоксі“ ми теж заплатили 2000 грн, — ділиться Паша. — Хоча спочатку вони хотіли 3000 грн. Концерт тривав рівно годину, і всі люди пішли. Зате на Володимирській гірці організатори справді великі молодці. Як і організатори фіналу Чемпіонату України з американського футболу. Вони чесно сказали, хто з учасників буде та скільки очікують людей. За оренду ми тоді заплатили досить адекватну суму — 500 грн», — розповідає Паша.
Бізнес під час кризи
Концепт перекусної на колесах легко ввійшов у пази теперішньої кризи. Не треба вбухувати гроші в ресторан, платити за оренду й витрачатися на шалений ремонт. Автомобіль завжди можна продати як готовий бізнес. Під ключ. Якщо ти його припаркував і він рік не працював, ти нікому нічого за це не заплатиш.
Не кажучи вже про те, що це вулична їжа, не розрахована на середній чек на 500 грн, як у ресторані. «Ресторанна якість за вдвічі нижчої вартості — це той контраст, що чіпляє. У ресторані ти не купиш бургер майже на пів кіло за 75 грн», — каже Паша.
З рекетом хлопці поки що не стикалися. Нещодавно розташувалися на Терещенківській, біля парку Шевченка, де стоїть мобільна кав’ярня «Бонапарт». Там їм розповіли, що в серпні приїжджала поліція і просто так, без особливих підстав забрала з авто «Бонапарта» голдер (куди закладають каву). Сказали: «Заплатите нам стільки-то, і ми повернемо». Кав’ярня стоїть там майже рік, за законодавством нічого не порушує: оформлені як ФОП, зайняли місце на паркінгу, нікому не заважають.
Хмарна каса Poster
Під'єднайте Poster, щоб пришвидшити продажі, налагодити фінансовий та складський облік
«Обама Бургер» діють так само, і поки що проблем із законом хлопці не мали. Нещодавно поліція ввічливо натякнула їм, що колір їхнього автобуса не збігається з кольором, вказаним у техпаспорті. Але закон є закон: довелося згорнути торгівлю та їхати на переоформлення.
Автоматизація і бухгалтерія
Паша із Сергієм користуються хмарною автоматизацією громадського харчування українського виробництва з усіма нюансами на кшталт складського обліку й друку чеків. Зручна штука, особливо якщо ти власник бізнесу. «Припустимо, ти поїхав у справах і тобі стало цікаво, що там відбувається у твоєму фудтраку. Заходиш на сторінку, дивишся — щойно продали 10 бургерів», — розповів Паша. За цю штуку хлопці платять по 1000 грн на місяць, називається Poster.
Поки що Паша й Сергій усе роблять удвох, деколи запрошують Машу, яка в гурті з Пашею грає на клавішах. Штат не наймають, хочуть самостійно відчути всі моменти. «Ми маємо знати, чого навчати людей. Тому що зовсім неправильно, коли роблять якийсь проєкт, відкривають бізнес, одразу ж пускають туди найманих працівників і не знають, чого від них вимагати», — каже Паша.
Проблеми
За словами Паші, у 90% випадків вони із Сергієм стикалися з людьми, яким даєш гроші, а вони не хочуть працювати. Кажеш людині: «Слухай, ти працюєш з трубами, так? Мені потрібні дві нержавійки», а вона відповідає: «Та ні, у мене зараз справи, ти мені спочатку скинь передоплату, а я тобі потім поштою перешлю».
З плином своїх пригод хлопці набрали контакти людей, які справді хочуть працювати. Тепер тільки з ними й співпрацюють. «Ми зрозуміли, що головна робота менеджера з продажу абсолютно в будь-якій сфері — це спочатку взяти передоплату. Коли людина бере передоплату, вона спочатку зникає на місяць, а потім ще два місяці робить роботу, яку можна було зробити за день», — розповів Паша.
На жаль, обслуговувати, як у ресторані (замовив — поїв — розрахувався) у хлопців не виходить. Люди можуть не зі зла забути заплатити, бо в закладі ти звик, що, перш ніж іти, треба попросити рахунок. Коли ж людина на вулиці, у неї трохи інша філософія — голова чимось забита. «Ішов ти до себе додому, тут опинився біля фудтрака, провал у пам’яті, — моделює Паша. — „Куди я там ішов? Ах так, додому!“. Так людина і йде геть, не заплативши». Тому доводиться працювати тільки за передоплатою.
Коли вдарили осінні дощі й люди взагалі перестали виходити зі своїх помешкань та офісів, хлопці усвідомили, що їм немає сенсу виїжджати в місто й стояти, чекаючи незрозуміло кого. Тому вони організували доставляння. Для цього вони виїжджають зі своєї нічної стоянки, стають на паркінгу на вулиці, щоб можна було зручно під’їхати на легковику, вмикають телефон і приймають замовлення. Паша сідає у свій легковий автомобіль і розвозить замовлення. Усе просто.
Плани на майбутнє
Хлопці в планах мають аж три ідеї:
-
Узятися за переобладнання фудтраків під замовлення. Уже є потенційні замовники. Паша й Сергій пройшли весь процес і стверджують, що так, як вони, в Україні ніхто не робить. На запитання, навіщо їм це потрібно, Паша із Сергієм зізнаються, що хочуть розвивати цей ринок не тільки для себе, а й для людей, які теж бажають робити фудтраки, їздити, готувати смачну їжу й годувати інших.
-
Зробити ще кілька траків. Заплановані інші жанри, з іншими кухнями й стравами.
-
Відкрити стаціонарний заклад. За словами Паші, це буде хорошим доповненням до фудтрака, оскільки деколи важко робити всі заготівлі у фудтраку. Наявність стаціонарної кухні значно здешевила б і спростила роботу.