Українська мова стає обов'язковою для ресторанів — що потрібно знати?

З 2021 року в Україні вся сфера обслуговування повинна перейти на українську мову. У цій статті ми розповімо, як юридично підготуватися до цього кафе, барам і ресторанам.

Отже, як саме це зачепить ресторанний бізнес в Україні?

Спілкування з клієнтом українською мовою

За замовчуванням, будь-яке звертання персоналу до гостя повинно бути українською. Клієнти можуть говорити будь-якою мовою. Якщо відвідувач звертається до персоналу російською, англійською чи іншою мовою, тоді можна переходити на неї. Відмовити клієнтові, якщо він говорить українською мовою, не можна.

Якщо персонал знає мову, якою звернувся клієнт, у ваших працівників не буде законодавчих обмежень перейти на звичну для сторін мову спілкування.

Водночас дія закону не поширюється на особисте спілкування, воно може бути будь-якою мовою.

А що, як персонал розмовляє не чистою українською мовою, а суржиком?

Якоїсь окремої юридичної відповідальності за спілкування вашого персоналу суржиком немає. Тут у вас будуть скоріше репутаційні ризики, ніж юридичні. Якщо ваші офіціанти спілкуються суржиком, то клієнти можуть бути незадоволені й просто не повернуться до вас знову.

Переклад інформації всередині закладу українською мовою

Тепер треба надавати інформацію про послуги й товари державною мовою. Наприклад, на пакованнях, етикетках це було передбачено значно раніше й практично повною мірою виконувалося. Починаючи з 2021 року, треба перекласти українською мовою інформацію, що залишилася, про товари й послуги, зокрема:

  • меню;

  • вивіски, окрім тих, на які у вас зареєстровано торгову марку іншою мовою;

  • інформаційні таблички;

  • різноманітні написи в закладі;

  • цінники;

  • інші описи продукції та послуг.

Закон «Про захист прав споживачів» уточняє, що обов’язково треба надавати інформацію державною мовою про продукцію всюди, де вказано інформацію про кількість, якість, асортимент, виробника, виконавця та продавця.

Інформація на сайті закладу

Інформація на вашому сайті для замовлень чи в інтернет-магазині повинна бути українською мовою. Це також стосується меню за QR-кодом. Водночас у законі є вказівка, що інформацію державною мовою можна дублювати іншими мовами. На практиці це означає, що у вас може бути багатомовний сайт, але українська версія повинна бути обов’язково

Яка частина інформації на сайті повинна бути українською мовою, а яка іншими мовами?

Закон говорить, що версія сайту українською мовою повинна бути не меншою за обсягом і вмістом інформації, ніж російською чи іншими мовами, і повинна завантажуватися за замовчуванням для користувачів з України.

Важливо! З перекладом сайтів українською мовою важливо не переплутати — інтернет-магазини чи інтернет-каталоги з продукцією повинні бути українською мовою вже з 16 січня 2021 року, тоді як для всіх інших вебсайтів та офіційних сторінок у соцмережах є невелике відтермінування до 16 липня 2022 року.

Що буде, якщо не дотримуватися мовного закону?

Попередження й адміністративний штраф, кримінальної відповідальності закон не передбачає.

Майте на увазі, що відповідальність несе не персонал, що, можливо, його порушить, а саме підприємець — власник закладу.

Штрафи за порушення мовного закону різні. Для сфери обслуговування штраф складає від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на кінець 2020 року це від 5100 до 6800 грн.

Коли починають діяти штрафи?

Відповідно до закону, положення про штрафи у сфері обслуговування набуває чинності після 6 місяців, як призначать уповноваженого із захисту державної мови.

Але стався курйоз: першого такого уповноваженого призначено 27 листопада 2019 року, але він звільнився через п’ять місяців, так і не створивши секретаріат цього органу. І тільки 8 липня 2020 року призначено чинного мовного омбудсмена, а це означає, що норми про штрафи почнуть діяти через 6 місяців від дати його призначення, а саме 8 січня 2021 року.


Що буде, якщо заплатити штраф і не усувати порушень?

За загальним правилом, за те ж саме порушення не можуть притягувати двічі. Але особливо покладатися на це не радимо. Це те саме, що залишити в неналежному місці автомобіль у центрі міста, заплатити штраф і надіятися, що машина простоїть там пів року.

Закон у статті 57 визначив, що як ви не усунули порушень, то протягом року вам можуть виписати новий штраф. Таким чином, ваш заклад можуть штрафувати нескінченну кількість разів за те ж саме порушення доти, доки ви його не усунете.

Якщо штраф не буде сплачений добровільно, суму штрафу стягнуть із закладу в примусовому порядку через виконавчу службу.

Чи можна сподіватися, що до вас перевірки з мовного питання не дійдуть?

Деякі ресторатори думають, що їх не перевірять і не оштрафують, оскільки вони занадто малі. А інші сподіваються, що серед тисяч кафе, барів і ресторанів до них перевірки просто не дійдуть. Можливо, так воно і є; але слід пам’ятати, що як на вас не скаржитимуться ваші гості, все одно завжди є ризик дістати такий «донос» у державні органи від конкурентів. Такі скарги не можна залишити без уваги, тому вас зобов’язані будуть перевірити.

Також під час будь-якого інспектування вашого закладу можуть помітити, що у вас не дотримуються мовних норм закону, і повідомити у відповідні органи.

Яка процедура й хто може перевірити мовне питання?

За законом, перевірити вас може уповноважений з питань мови та його представники (інспектори). Вони мають право отримувати на вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується дотримання закону про мову. Відмовити в наданні такої інформації не бажано, інакше вас чекає штраф.

Але не все так погано — якщо у вас знайшли порушення, спочатку перевіряльники зобов’язані скласти акт з описом порушень, після чого ви зобов’язані усунути порушення впродовж 30 днів після дати складання акта.

Важливий момент — акт перевірки буде недійсним, якщо в ньому не буде такої інформації:

  • місця й дати складання акта;

  • імені чи назви особи, стосовно якої проводять перевірку;

  • підстав для перевірки;

  • опису фактів, виявлених під час перевірки;

  • висновку про дотримання чи не дотримання законів про мову;

  • ПІБ перевіряльника, що склав акт.

І тільки по тому, якщо впродовж 30 днів ви не усуваєте порушення, на вас складають протокол. Є вимоги до протоколу, і якщо якоїсь інформації з нижчезазначених пунктів немає, сміливо оскаржуйте його в суді. У протоколі зазначають:

  • дату й місце його складання;

  • посаду, ПІБ перевіряльника;

  • відомості про вас як суб’єкта господарювання;

  • дату, місце й суть порушення;

  • інші відомості, потрібні для розв’язання справи.

Такі справи про порушення мовного закону розглядає не суд, а уповноважений з питань мови, він же й накладає штрафи. До того ж постанову про накладення штрафу можна оскаржити в суді.

Висновки

Питання українізації кафе, барів, ресторанів порушували й раніше, але обов’язковою вона стає лише з 2021 року. Тепер ще до кінця не зрозуміло, як відбуватиметься весь процес: яким чином перевіряльники фіксуватимуть, якою мовою з ними привітався адміністратор чи офіціант. Чи запрацює цей закон на повну силу чи стане декларативним, оскільки розмір штрафів відносно невеликий, а самі норми закону важко зреалізувати на практиці.


Спробуйте Poster безкоштовно
Приєднайтесь до 50 000 закладів, які вже спробували Poster — створіть акаунт зараз. Перші 15 днів безкоштовно.

Увійти в Poster

Забули свій піддомен в Poster?